Елементи живлення рослин: Макроелементи, Мезоелементи та Мікроелементи

Макроелементи

Основними макроелементами живлення рослин виступають - азот, фосфор, калій. Вони, зазвичай, входять в більш складні молекули, які є "будівельним матеріалом" для тканин і органів самої рослини.

Азот (N) - основний білковий (будівельний) елемент, необхідний для росту всіх рослин і тварин. Він визначає і прискорює ріст вегетативної маси рослин, і так само необхідний для утворення кореневої системи, стеблин і листя. Сприяє утворенню репродуктивних органів, насіння і плодів.

Азот має бути доступним для рослин постійно протягом вегетації.

Нестача Азоту зменшує вихід і якість кінцевої продукції:

• зменшує вміст білка і жиру в рослинах;
• рослини формуються недорозвиненими і дрібними;
• зменшується врожай.

Підвищених доз азоту вимагають всі зернові, кукурудза, кормові культури, поновлювані луги та пасовища.

Фосфор (P), як і азот, входить до складу більшості білків. Він відповідає за енергетичне забезпечення реакцій в клітині:

• покращує азотне живлення;
• дає енергію для проростання насіння;
• забезпечує швидкий ріст і розвиток кореневої системи;
• прискорює дозрівання;
• необхідний для розмноження.

Фосфор визначає закладку майбутнього врожаю, покращує якість кінцевого продукту. Збільшує вміст цукрів і каротину.

Фосфор дуже малорухливий у ґрунті (не мігрує) і легко взаємодіє з ґрунтовими частинками, утворюючи нові сполуки і переходячи в недоступні для поглинання рослинами форми. Тому ефективність використання рослинами фосфорних добрив найчастіше не перевищує 15-22%.

Підвищених доз фосфорних добрив вимагають овочеві, коренеплідні та зернобобові культури.

Калій (K) - відповідає за інтенсивність поглинання рослинами поживних елементів, підвищує стійкість до грибкових захворювань і посухи, забезпечує ефективність засвоєння азоту та фосфору, покращує якість кінцевої сільськогосподарської продукції.

Калій в рослинах регулює такі функції:

• ефективність використання води рослинами (тургор, стійкість до посухи);
• пересування води і поживних елементів в рослині (дозрівання);
• транспорт цукрів (накопичення поживних речовин);
• синтез білка;
• утворення крохмалю.

Найбільш чутливі до нестачі калію суниця, плодові, виноград картопля, коренеплоди, соняшник, соя.

Види калійних добрив:

1. Сульфат калію - 50% К2О:
   • вноситься восени, навесні і перед посівом;
   • для культур, чутливих до хлору (картопля, гречка, ефіроолійні, плодово-ягідні, виноград).
2. Монофосфат калію і нітрат калію:
   • для внесення в закритому ґрунті (теплиць) та для живлення при зрошенні.

Мезоелементи

Велику участь в харчуванні рослин приймають мезоелементи сірка, кальцій та магній.

Сірка (S) - бере участь в азотному та вуглеводному обміні рослин, в процесі дихання та синтезі жирів. Нестача сірки призводить до слабшого розвитку рослин та, як наслідок, більш низького рівня врожайності. Сірка необхідна для росту і розвитку всіх культур. Це основний елемент для збільшення вмісту білка та жирів в сільськогосподарських культурах.

Сірка підвищує стійкість до:

• захворювань;
• низьких температур;
• посухи.

Найбільш чутливі до сірки овочеві, олійні, зернобобові, зернові, культури, рапс, гірчиця, суріпиця, кукурудза.

Кальцій (Ca) - основний фактор, що регулює ферментну активність в рослинах, забезпечує поглинання інших елементів живлення (особливо азоту).

Кальцій необхідний для:

• зростання кореневої системи;
• запобігання пошкоджень при збиранні.

Кальцій зазвичай вноситься в процесі вапнування кислих ґрунтів, для зменшення токсичного ефекту іонів алюмінію в ґрунтовому розчині.

Найбільш позитивно відгукуються на внесення кальцію овочеві, плодові, ягідні культури та соя.

Магній (Mg) - центральний атом молекули хлорофілу. Він відповідає за перетворення вуглекислого газу в органічні сполуки і виділення кисню.

Магній бере участь в:

• асиміляції азоту;
• накопиченні білка.

Рослини можуть споживати та засвоювати магній з різних видів добрив:

• Швидкодіючі: сульфат магнію, калій, магнезія.
• Повільнодіючі: гіпс (карбонат магнію).

Чутливі до нестачі магнію картопля, зернові культури, соя.

Мікроелементи

Мікроелементи на рівні з іншими факторами відповідають за розмір врожаю та його якість.

Мікроелементи поділяються на:

1. 5 металів (засвоюється рослинами у вигляді двовалентних катіонів або у вигляді хелатів):
   • Fe = залізо;
   • Mn = марганець;
   • Zn = цинк;
   • Cu = мідь;
   • Mo = молібден.
2. 2 неметали:
   • CI = хлор, споживається рослинами у вигляді іона, важливий для деяких культур, бере участь в регулюванні осмотичного тиску і підвищує стійкість рослин до деяких грибів;
   • B = бор.
3. Специфічні мікроелементи:
   • Na = натрій, в деяких рослинах (цукровий буряк) може частково замінити калій;
   • Si = кремній, споживається у вигляді силікату, підвищує міцність соломини у зернових, зменшує вилягання;
   • Co = кобальт, в основному необхідний бобовим для кращої фіксації азоту.

Мікроелементи можуть вноситься як у складі складних добрив, так і самостійно.

Тож варто запам'ятати які культури чутливі до нестачі певних мікроелементів:

• Зернові: Cu, Mn.
• Кукурудза: Zn.
• Зернобобові: B, Mo, Co.
• Олійні: B.
• Цукровий буряк: Mn, B, Na.
• Картопля: B, Cu.
• Рис: Zn.
• Бавовна: Mn, B, Zn.