Уникайте частих дрібних поливів. Вони призводять до формування в рослин поверхневої кореневої системи, не здатної добувати воду з глибини.
Унаслідок посадки будуть сильніше потребувати в поливі, через який ущільнюється ґрунт (купується частіше її розпушувати), вимиваються поживні речовини (потрібна підживка), посилюється ріст бур'янів. У разі правильного поливання вода має промочити ґрунт на глибину залягання коренів. Наприклад, для однолітників це 15-25 см, а для півонії не менш ніж 60-70 см. Рідкий, але ретельний полив стимулює утворення глибшої кореневої системи, підвищує стійкість рослин досії.
Виняток із цього правила — коренеплоди (морква, редис, буряк тощо). Їх поливають часто, не даючи ґрунту просихати, інакше коренеплоди грубіють і розтріскуються. Безсумнівно, у суху спеку, на легких піщаних ґрунтах або під час вирощування рослин у контейнерах поливати потрібно частіше. Якщо літо прохолодне, ґрунти важкі, глинисті — рідше.
Поливайте в кілька прийомів. Давайте воді увібратися й повертайтеся на одне й те саме місце знову — так волога проникатиме вглиб, а не розливатиметься поверху.
Уникайте поливати під корінь, щоб вода не потрапляла на листя. Особливо це стосується рослин, схильних до грибних захворювань. Під час пізнього вечірнього поливання вода на листі неминуче призведе до спалаху плям, помилкової мурошнистої роси та інших грибних захворювань. Поливайте вранці (до 9 годин) або ввечері (з 5-6 до 7-8 годин). Уникайте поливання вдень, особливо в спеку, — велика різниця в температурі повітря й води здатна викликати в рослин фізіологічний шок (якщо вода до того ж потрапляє на листя). Виникає парадокс: ви поливаєте, а рослини в'януть прямо у вас на очах.
Зберігайте вологу в ґрунті після поливання. Рихіння називають "сухим поливанням": воно знижує випаровування завдяки руйнуванню капілярів, яким вода підні-миється з нижніх шарів ґрунту. Рихлити можна наступного дня після поливання та на глибину не більш ніж 5 см. Також для цієї мети добре використовувати мульчування. Як мульчі беруть скошену траву, деревну тріску або кору. Товщина мульчувального шару має бути щонайменше 6-7 см.
Краще злегка недолити, ніж трохи перелити. Зайва волога витісняє з ґрунту кисень, починається розвиток анаеробних бактерій, що призводить до загнивання кореневої системи. У разі зайвого поливання, наприклад, малини, ягоди стають водянистими та несмачними. Але не потрібно чекати, поки в рослин прив'януть листя — це погано позначається на цвітінні та плодонітті.
За можливістю використовуйте теплу воду. Це особливо важливо для рослин теплолюбних і з поверхневою кореневою системою (томати, огірки, перці, баклажани). Якщо теплої води немає, холодну необхідно лити невеликим струменем і тільки в другій половині дня, ґрунт навколо рослин (але не листям і не близько до кореневої шийки). Проходячи через теплий ґрунт, вода нагріється.
Вважається, що дощова вода — найкорисніша для поливання. Однак це не так, адже сучасна екологія залишає бажати найкращого. Якщо дощу не було давно або горять торф'яники, дощову воду для поливу використовувати не можна: змиваючи з даху шкідливі домішки, така вода насичується важкими металами, фенолами тощо. До того ж, навіть якщо дощ затяжний, краще не збирати воду в перші пів години — нехай спочатку з дахом змиється пил або кіптяву.
Неячого тільки на дощ. Щоб перевірити, чи достатньо води отримали рослини після дощу, можна скористатися дощем (продаються в садових центрах) або спорудити такий прилад самим. Найякісніший — порожня пляшка, у горлечко якої вставлена воронка. Конструкцію вкопують у землю так, щоб краї лійки були на рівні землі. Вираховуємо площу воронки в квадратних метрах (радіус лійки, виражений у метрах, відводитьмо в квадрат і збільшуємо на число "94"), вимірюємо після дощу кількість води в пляшці, і ось результат: кількість літрів на 1 кв. м. м. Гарний дощ, як гарне поливання — не менш ніж 5 літрів на кв. м.
Не варто визначати потребу поливання за станом верхнього шару ґрунту. Потрібно копнути землю на глибину не менш ніж 8-10 см, і тільки якщо ґрунт там сухий, час поливати.