Як боротися з Ведмедиком?

Ведмедик звичайний (Gryllotalpa gryllotalpa) — велика масивна комаха (35-50 мм) коричневого або бурого кольору. Її передні ноги ідеально пристосовані для риву ґрунту (голені — потужні, широкі, лопатоподібні, озброєні міцними зубцями, передні стегна міцні та товсті) і злегка схожі на клешні раку, за що за нею і скріпилося народна назва — "земляний рак". Ведмедика близький родич коників, і також, як вони можуть видавати звуки. На ділянках, де вона розвивається, її трелі добре чути ночами.

Спосіб життя

Ця комаха веде живе під землею. Ведмедика робить біля поверхні ґрунту довгі ходи, які часто помітні як звивисті валики ґрунту з отворами в різних місцях. Ці валики добре помітні після дощу, позаяк ґрунт над ходами підсихає швидше. На поверхню ведмедика вибирається вночі. Попри пристосованість до підземного способу життя, вона непогано літає і може долати великі відстані. Крім того, ведмедик ще й добре плаває.

Раціон

Ведмедика віддає перевагу ділянкам, де ґрунт досить вологий і багатий на органіку. Відбувається це тому, що личинки ведмедики, що вийшли з яєць, спочатку подібно до личинок хрущів і клацань живляться перегною й лише пізніше переходять на живі частини рослин. 

Дорослі ведмедики вживають, крім рослинної їжі, також і тваринної — вони поїдають дощових черв'яків і личинок різних комах, що мешкають у ґрунті, що потрапили в ходи. Ведмедика багатоїдна та може принести серйозні втрати, як підгризаючи будь-які (зокрема квіткові, трав'янисті та молоді чагарникові) рослини, так і вивертаючи їх на поверхню під час прокладання ходів. До кінця літа активність ведмедики знижується: чим холодніший ґрунт, тим ведмедик млявіший. 

гідність упродовж сезону

За температури ґрунту +5 – +6 °C Ведмедик починає готуватися до зимівлі — у рослинних залишках, купах гній (з яким її часто завозять на зони), торфу, тирси або викопушує ходи, які розташовуються набагато глибше літніх: до 20-50 см у личинок, до 50-100 см у дорослих особин.

Навесні, коли ґрунт на глибині 20-30 см прогріється до +12 – +15 °C, личинки та дорослі підіймаються до поверхні та починають харчуватися.

Самки після спаровування роблять на глибині від 5 до 20 см оточені кільцевим ходом камеру (гніздо) розміром 8-12 см з ущільненими стінками таволікають у ньому наприкінці травня — червні коричнево-жовті з зеленим відливом овальні яйця діаметром не більш ніж 3,5 мм, що схожі на зерна проса, від 100 до 500 штук у мурованні. Яйцекладка може тривати до вересня.

Самка ведмедики охороняє кладку від хижаків і паразитів і піклується про яйця. У цей період на ділянці з'являються проплішіни, на яких ведмедикигубили майже всю рослинність, щоб земля над гніздом краще прогрівалася.

Через 1,5-3 тижні з яєць з'являються личинки, схожі на дорослу комаху, тільки меншого розміру. Два — три тижні вони залишаються в гнізді, у цей період самка їх годує листям рослин. Личинки залишають гніздо після першого линяння. Перезимаючі личинки стають дорослими. Весь цикл розвитку ведмедики займає 1,5-2 роки залежно від кліматичної зони.

Профилактика

• Під час закладання та формування ділянки необхідний огляд гною, ґрунту, перегною й інших заворушених матеріалів, і знищення виявлених Ведмедиків. 
• Систематичне знищення бур'янів на ділянці.
• У травні в період літа ведмедики можливе використання світловолошок. На ділянці встановлюють джерело світла, під ним розміщують ємність із водно-керосиною емульсією. Ведмедики летять на світло, вдаряються об його джерело, падають, потрапляють у рідину, олійна плівка обволікає їх дихальці, і комахи, задихнувшись, тонуть.

Заходи активної боротьби

• Знищення гнізд ведмедики з яйцекладками або молодими личинками з кінця травня до половини червня. Гнізда розкопують і знищують яйця або личинок вручну, або знищують простим розпушуванням ґрунту.
• Прозорий горбик із вхідним отвором у листопаді, коли ведмедик малорухливий, можна зрізати мотик і влити туди окріп, до заповнення норки. Можна зробити це і навесні, коли температура ґрунту нижча за +5 – +6 °C, а ведмедик все ще малорухливий.
• Виявлення ходи ведмедики можна обприскувати розчином мила (200 г на 10 л води). На 1 кв. м витрачається до 8 л розчину — так, щоб промочити ґрунт на глибину 8-10 см.

Пастки або приманки

1. На початку травня на ділянці розкладають невеликі кучки гній. У них самки ведмедики забираються для яйцевки. Через три — чотири тижні ці кучки розпушують і знищують дорослих ведмедиків і їхні яйця.
2. Біотермічні пастки: будь-які ємності, наприклад 0,5 л банки, наповнені кінським гнійом, вкопані нижче рівня землі на ділянці на початку осені. Ведмедики, залучні теплом, збираються у ґудзику на зимівку. Взимку, з настанням морозів, пастки викопують, гній із забраними в нього Ведмедіками виймають, Ведмедик знищують.
3. Харчові пастки: будь-які ємності, наповнені добре розвареним зерном кукурудзи або пшениці в суміші з гарячою соняшниковою нерафінованою олією. Їх прикопують на 5 см нижче рівня ґрунту, а зверху накривають листом фанери, старим квітковим горщиком тощо.
4. Пляшки з-під шампанського, вина тощо вкопуються похило так, щоб шийка була на рівні землі, і заливають туди розчин меду (або меду та переброджувального пива). Заповзлі на запах у пляшки ведмедики не зможуть вибратися назад.
5. На великих ділянках із високою кількістю ведмедиків, можна використовувати ловчі ями з гною, краще соломистим. Їх розміри можуть бути різними, проте найефективніші ями розміром 50х50 см. Їх набивають тягом і прикривають землею. Взимку, коли верхній шар землі змерзне, ями відкривають, гній витають і знищують наявні в ньому на зимівлю Ведмедиків.
6. Можна купити готові приманки, що містять харчові добавки, що приваблюють шкідника, і речовини, що руйнують його — це гранульовані препарати "Гром", "Гризлі", "Медвітокс", "Фенаксин плюс". Також можна скористатися препаратом "Банкол". Їх вносять у ґрунт на глибину 3-5 см до висаджування розсади в ґрунт або в період вегетації. У разі високого кількості шкідника оброблення повторюють. 
7. Приманку можна приготувати самостійно. Для цього потрібно зварити зерно, остудити його до 25-35 °C. Потім до 1 кг зерна додати 50 г соняшникової олії, ретельно перемішати та додати 10 г препарату «Банкол» або 30 г соняшникової олії та 50 г препарату «Карбофос». Готувати приманку потрібно тільки в дерев'яному чи скляному посуді. Використовувати — упродовж доби. Приманку можна застосовувати за 3-5 днів до висаджування розсади або безпосередньо поміщаючи в ходи, зроблені Ведмізкою. Приманка вносять на глибину 3-10 см із обов'язковою закладенням, 1 порція — 10 зерен. Витрата — 1 кг приманки на 100 кв.м.